Обмін полоненими у війні Росії з Україною 2022-2025 роки: огляд та деталі
Обмін полоненими між Україною та Росією є одним із ключових гуманітарних процесів у контексті війни, що триває з 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Цей процес став важливим механізмом повернення захисників та цивільних осіб додому, незважаючи на складність переговорів, політичні перепони та воєнні дії. На момент березня 2025 року обміни полоненими залишаються актуальною темою, яка відображає як прагнення України повернути своїх громадян, так і спроби Росії використовувати цей процес у власних інтересах. У цій статті ми розглянемо історію обмінів, ключові етапи, статистику та особливості за період 2022–2025 років, з акцентом на Україну як важливе ключове слово для SEO.
Початок обмінів у 2022 році: перші кроки у воєнний час
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося з масових бойових дій, і вже в перші тижні війни стало зрозуміло, що обмін полоненими стане невід’ємною частиною конфлікту. Перший офіційний обмін відбувся 1 березня 2022 року в районі Краснопілля на Сумщині. Тоді сторони обмінялися невеликою кількістю полонених, що стало символічним початком цього процесу. Україна з самого початку наголошувала на необхідності повернення своїх захисників, зокрема тих, хто потрапив у полон під час оборони стратегічних об’єктів, таких як Маріуполь чи острів Зміїний.
Одним із наймасштабніших обмінів 2022 року став обмін 21 вересня, коли Україна повернула 215 бійців, серед яких були захисники "Азовсталі". У рамках цієї угоди Росія отримала Віктора Медведчука, проросійського політика, якого в Україні звинувачували у державній зраді. Цей обмін став прикладом того, як Україна готова йти на значні поступки заради звільнення своїх громадян, водночас демонструючи рішучість у питанні захисту національних інтересів.
Протягом 2022 року обміни відбувалися нерегулярно, часто залежали від посередництва міжнародних організацій, таких як Міжнародний комітет Червоного Хреста, або країн-партнерів, зокрема Туреччини та Саудівської Аравії. Загалом за перший рік війни Україна провела десятки обмінів, повернувши сотні військових та цивільних.
Розвиток процесу у 2023 році: ускладнення та нові формати
У 2023 році процес обмінів полоненими зіткнувся з новими викликами. Росія почала блокувати переговори, використовуючи полонених як інструмент тиску на Україну та міжнародну спільноту. Незважаючи на це, Україна продовжувала шукати шляхи для повернення своїх громадян. Одним із важливих моментів стало залучення Об’єднаних Арабських Еміратів як посередника, що дозволило провести кілька успішних обмінів.
У цей період Україна активно просувала ідею обміну "всіх на всіх" – формат, який передбачав би повернення всіх полонених з обох сторін. Проте Росія не поспішала погоджуватися на такі пропозиції, часто затримуючи важливих для України бійців, таких як "азовці" чи морські піхотинці. Натомість Україна демонструвала гнучкість, погоджуючись на обміни у форматі "один на один" чи передачу поранених і хворих без еквівалентного обміну.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на кінець 2023 року Україна повернула понад 2500 осіб, серед яких були не лише військові, а й цивільні, включно з дітьми, примусово депортованими до Росії. Цей рік також відзначився спробами Росії звинуватити Україну у зриві обмінів, що, за словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, було частиною інформаційно-психологічних операцій.
2024 рік: систематизація та нові виклики
У 2024 році обміни полоненими почали набувати більш системного характеру. Україна провела 11 великих обмінів, повернувши майже 1400 осіб. Одним із ключових моментів став обмін 30 грудня 2024 року, коли додому повернулися 189 українських захисників, серед яких були бійці з "Азовсталі", Маріуполя, Чорнобильської АЕС та острова Зміїного. Цей обмін став одним із найбільших за рік і підкреслив зусилля України у поверненні своїх героїв напередодні новорічних свят.
Важливим аспектом 2024 року стало повернення важкохворих та поранених. Україна наполягала на створенні окремого формату для таких обмінів, що дозволило врятувати життя багатьом бійцям, які перебували в критичному стані в російських таборах. Росія, зі свого боку, продовжувала ускладнювати процес, не надаючи повних списків полонених та порушуючи норми Женевських конвенцій щодо умов утримання.
2025 рік: сучасний стан і перспективи
На початок 2025 року обміни полоненими продовжуються, хоча й з перемінним успіхом. Одним із останніх великих обмінів став обмін 19 березня 2025 року, коли Україна та Росія обмінялися за формулою "175 на 175". Крім того, Росія передала 22 важкопоранених українських бійців як жест "доброї волі". Цей обмін став одним із найбільших за весь період війни та вкотре підтвердив готовність України боротися за кожного свого громадянина.
Загалом з початку війни до березня 2025 року Україна повернула понад 4100 осіб, серед яких військовослужбовці Збройних сил, Нацгвардії, прикордонники, а також цивільні особи. Процес обмінів супроводжується активною роботою Координаційного штабу, Офісу Президента та міжнародних партнерів. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що обмін "всіх на всіх" залишається стратегічною метою України, а також першим кроком до встановлення справедливого миру.
Основні досягнення України в обмінах полоненими:
- Повернення захисників ключових об’єктів. Бійці з "Азовсталі", Маріуполя, ЧАЕС та інших гарячих точок регулярно повертаються додому.
- Звільнення цивільних і дітей. Україна повернула сотні цивільних осіб та близько 400 дітей, примусово депортованих до Росії.
- Міжнародна підтримка. Посередництво ОАЕ, Саудівської Аравії та Туреччини стало важливим фактором успіху.
- Гуманітарний акцент. Особлива увага приділяється поверненню поранених і хворих, що рятує життя десяткам людей.
Виклики та перспективи
Незважаючи на досягнення, процес обмінів стикається з численними труднощами. Росія часто використовує полонених як засіб політичного тиску, затримуючи ключових бійців або не надаючи інформації про їхній стан. Україна, зі свого боку, змушена шукати альтернативні шляхи, зокрема через міжнародний тиск та залучення нових посередників.
У 2025 році Україна планує зробити обміни систематичними, про що заявляв омбудсмен Дмитро Лубінець. Попередні домовленості з російською стороною вже досягнуті, але їх реалізація залежить від доброї волі Росії. Крім того, Україна продовжує наполягати на поверненні всіх цивільних осіб та дітей, що є важливим гуманітарним пріоритетом.
Висновки
Обмін полоненими у війні Росії з Україною за період 2022–2025 років став не лише гуманітарною місією, а й символом незламності українського народу. Україна, попри всі труднощі, демонструє відданість своїм захисникам і цивільним, повертаючи їх додому за будь-яких умов. Кожен обмін – це крок до справедливості та миру, який наближає країну до завершення війни. З ключовим словом "Україна" ця стаття підкреслює героїчні зусилля нації у боротьбі за своїх людей, що робить її релевантною для пошукових систем і читачів, які шукають інформацію про війну та її наслідки.
Дата: 19.03.2025
